Мистецько-гастрономічний простір «Остання барикада» розташований в історичному місці, серці Києва. Історія цієї місцевості унікальна – інтенсивністю і драматизмом подій, які тут відбувалися, і налічує понад 1000 років.

Назва Майдану мінялася 7 разів! І лише за останні 30 років тут відбулось три українські революції, які щоразу змінювали хід української історії.
Але все по порядку. За часів Київської Русі місцевість сьогоднішнього Майдану була заболочена, а Хрещатицьку балку (сучасний Хрещатик) вкривав непроглядний ліс. За князя Ярослава Мудрого тут проходила південна лінія оборонного валу із в’їздом до міста через Лядські ворота. І вже тоді, як твердять деякі історики, склалася своєрідна мережа вулиць, які променями піднімались до Верхнього княжого міста. Ці «промені» можна бачити і сьогодні.
Міські ворота до княжого Києва – Лядська брама – були зруйновані монголо-татарами під час штурму Києва 1240 року (рештки спалених Батиєм Лядських воріт знаходяться під «Останньою барикадою», а їх відбудовані фундаменти 18 ст. можна бачити у нашому Штабі).
13483366_856227307842433_7719934773375912124_o
Атака Батия на Лядські ворота. Колаж, створений художницею Іриною Гвоздик
Київ було спустошено, більшість населення винищено. Папський посол Плано де Кар­піні, який відвідав місто 1246 р., писав, що в Києві налічувалося не більше ніж 200 будинків, а населення ледь сягало двох тисяч.

***

13502069_856229111175586_5756478938701943555_n
В 1730-х роках на місці сучасного Майдану – просто над сьогоднішньою «Останньою барикадою» – з’явилися перші дерев’яні, а з 1750-х років — кам’яні будинки. До 1871 року на Майдані був ринок, відбувалися циркові вистави і гуляння. Площа нинішнього Майдану сформувалася в 1830-х роках, вона отримала назву Хрещатицька – від назви вулиці, до якої вона безпосередньо прилягала.
13438910_856229451175552_6284840247343533902_n
Фотографія 1860 року
У 1851 році на Майдані було споруджено першу велику цегляну будівлю — будинок Дворянського зібрання (тепер на цьому місці знаходиться будинок профспілок України). 
1876 році, після спорудження Міської Думи (Дума зруйнована у вересні 1941 року радянськими радіокерованими мінами), Майдан дістав назву Думської площі.
13494992_856231824508648_3209765628972247173_n
У 1850 на Майдані з’явився і перший фонтан, який спочатку виконував не естетичну, а скоріше практичну функцію міського колодязя. То був навіть не фонтан, а басейн, до якого самопливом надходила вода з навколишніх джерел. У 1870-х під час зведення будинку Думи цей фонтан демонтували, і в 1908 р. на його місці постав вже новий чавунний фонтан.
13501687_856232261175271_8730136736990157940_n
Фотографія 1900-их років
*У сталінські часи водограй прикрасили бетонними фігурами. До­рево­люційний фонтан дожив до 1977 р., коли на його місці спорудили 500-струменевий каскад «Дружба народів». Кияни розповідають, що у центрі потужного фонтану «купалися» мідні фігури жінок, що символізували п’ят­надцять радянських республік, але згодом ці статуї були демонтовані.

***

У 1913 році перед Думою урочисто відкрили монумент царському реформатору П.Столипіну, а вже у березні 1917-го після Лютневої революції пам’ятник був скинутий. 1919 р., під час окупації Києва російськими військами Муравйова, на столипінському п’єдесталі встановили гіпсове погруддя К.Маркса, яке після звіль­нення Києва від більшовиків того ж таки року зняли.
Після встановлення радянської влади в Україні площа була перейменована і називалася Радянська площа. До речі, фігуру архистратига Михаїла, охоронця Києва, яка з 1878 р. вінчала купол будівлі Міської Думи, в травні 1919-го демонтували більшовики і замість нього причепили червону зірку.
13501562_856261487839015_4913577047817001933_n-1
Мітинг киян 16 березня 1917 року, які після Лютневої революції вимагають знести пам’ятник Столипіну.
У 1935 році Думська площа перейменована в площу Калініна на честь комуністичного діяча Михайла Калініна.
13495233_856262141172283_2286863927681369656_n
Фотографія 1920-го року

***

Під час німецької окупації 1941-1943 рр. Майдан називається Duma Platz.
У 1941 році площа була практично повністю зруйнована радянськими військами, які, відступаючи перед приходом німців, застосували до Києва тактику випаленої землі. Внаслідок підриву будівель радянськими диверсійними групами вигоріло три чверті Хрещатика. За те, що частина будівель уціліла, ми повинні дякувати… окупантам, які знешкодили 10 тис. радянсь­ких мін і фугасів (лише в одному музеї Леніна було 3,5 тони динаміту).
Див­но, але вибухи на парному боці Хрещатика припинилися саме біля площі Калініна, сучасного Майдану. Проте невгамовні радянські підпільники 1 листопада 1941 р. все ж таки спалили історичний будинок Думи.
13438972_856265264505304_3293904464612450638_n-1
Фотографія 1943-го року: спалений Будином міської Думи

***

У 50-х- 70-х роках Майдан активно забудовувався. В 1961 було збудовано готель «Москва» (зараз «Україна»).
У 1976-78 роках площу було реконструйовано. Дворянські збори, які простояли 125 років, переживши і більшовицьку революцію, і ІІ Світову війну знесли, щоб побудувати Будинок профспілок.
13528718_856265787838585_3714436308135445304_n
На фото кінця 60-х історичний будинок Дворянського зібрання ще стоїть
З’явився монумент Жовтневій революції (демонтований 1991 року). Після реконструкції площа отримала назву Жовтневої революції, на честь Жовтневої революції 1917 р.
13528778_856266244505206_1963871604950272622_n
У 1990 році на площі відбувалося голодування студентів, яке у подальшому отримало назву Революція на граніті. У серпні 1991 року площа отримала сучасну назву на честь проголошення Україною державної незалежності.
*У статті використано матеріали з книжок: О. Паталеєва «Старий Київ», В. Ковалинського «Київські мініатюри», Д. Мала­кова «Київ 1939—1945», М. Ри­бакова «Хрещатик відомий і невідомий» та ін.
Текст: Мирослава Барчук