Денис Брощинський, співзасновник фундації соціальних інновацій “З країни в Україну” – про Схід, Захід та шлях, який може нам дати шанс.

befunky-collage

Коли говорять про Схід, дуже часто порівнюють Схід із Заходом, з Центральною Україною. Крім шкоди, такі порівняння нічого не несуть. Треба порівнювати сьогодняшній день із вчорашнім. І ось у цьому порівняні є дуже велика різниця. Шлях, який за ці два рокі пройшов Донбас, і шлях інших регіонів України дуже відрізняються і за відстанню, і за складністю. І саме тут перевага у Донбаса.

За ці роки роботи на Сході ми зрозуміли, що масштаб стереотипів безпосередньо залежить від обсягу неінформованості.

Є таке прислів’я – “святе місце не бува порожнім”. У людини завжди є певні святоглядні очикування і є певні культурні потреби – в дозвіллі, в самоідентифікації. І якщо в цьому напрямку держава нічого не робить, то такі потреби задовільняються тим, що є під рукою.

Бандити при владі, совкова споживацька культурна традиція і антиукраїнська риторика й призвели до того, що шансон, російська поп-музика найнижчого гатунку, дні міст в стилі “Дня горілки з оселедцем” стали культурно-масовим трендом, який і споживали тривалий час в різних регіонах України, і, можливо, найбільше саме на Сході. Тому, коли була взята вимушена пауза в цьому тотальному святі пошлості, наші культурно-просвітницькі проекти і стали тим ковтком свіжого повітря, на який так довго очікувала меншість, і якому так здивувалася більшість.

А здивувалася тому, що в такій концентрації на цих територіях подібного просто не було.

Сотні людей по всіх містах географії  наших проектів розповідали нам про те, що такого з ними ще ніколи не траплялося – не виступали майстри українського бойового гопаку, не витинали на старовиних ткацких станках одяг посеред центральних площ, не лунала сучасна українська електрона музика на півміста в суботній день, не проводилися дитячі конкурси за мотивами українскьких казок для всіх бажаючих, не вистроювалися 7-8 сотень дітей в черги в містечки майстрів, не демонструвалися найкращі українські стартапи.

І коли пересічний житель Костянтинівки або Покровська, Кривого Рогу чи Старобільска усвідомлював, що все це відбувається з його містом впродовж одного дня, саме в цей момент ми отримували шанс надати той самий поштовх для зміни свідомості, допомогти в пошуках нової точки для самоідентифікації.

Щодо ідеї “Відкривай Україну” – як і багато інших проектів, цей проект виник з “полів”, коли ми почали багато спілкуватися з людьми на Сході і побачили, що діти дуже мало знають про українську культуру, традиції, історію. Тож ми вирішили “відкрити” для них нашу країну, але ж ми тоді не знали, на який пласт проблем ми потрапимо з нашим відкриттям. Ми не знали, що цей проект нас занурить настільки глибоко в проблематику рівня і якості середньої освіти в Україні. Ми припустилися багатьох помилок в першому проекті, багато чому навчилися, але й отимали неймовірні результати: команди шкіл повністю зруйнували “стіни”, що створювує різниця у віці – учні різних класів прцювали разом, діти почали дивитися на дорослих як на людей з тієї ж самої планети, а найглововне, що багато з них почало ставити собі дуже цікави запитання – Що вони хочуть від школи? Чим їм правді подобається займатися? Чому вони хочуть поїхати зі своїх маленьких містечок?”

Тепер хочемо помножити результати на 100.

13700136_1101376323234728_6461187994252506842_n

Що таке освітній проект “Відкривай Україну”?

Освітній проект фундації соціальних інновацій “З країни в Україну”, який має на меті півдищення якості освіти та реальні позитивні зміни – на рівні школи, міста, країни –  завдяки спільним зусиллям модераторів та школярів з різних міст.

Участники проекту нараховують 270 малих міст (з населенням 10-250 тис., за виключенням обласних центрів). У кожному з цих міст від 6 до 32 шкіл, і кожна школа – це одна команда, тому загалом планується участь 1000-1500 команд. У кожній команді буде 16 осіб: по 3 учня з 7, 8, 9, 10, 11 класів та вчитель-модератор. Загалом біля 20000  учасників проекту “Відкривай Україну”. Завдання кожної команди та проекту в цілому – зробити життя в місті цікавішим та комфортнішим.

Хто здійснює цей проект?

У реалізації проекту допомагатимуть волонтери. “Хоча в Україні немає волонтерської мережі, на одне місце було по 20-30 заявок. Але це все одно недостатньо для критичної маси”, – розповідають учасники проекту. Волонтери – посередники між дітьми та владою, вони не вчителі і не батьки, а друзі.

Оскільки навчання здійснюватиметься на онлайн-платформі, викладачів як таких не буде, але плануються цикли лекції віх професіоналів з різних галузей.

Як буде реалізовуватися проект?

На першому етапі потрібно змінити щось у своїй школі. Розпочати з ідеї та навчитися її формулювати, втілювати у життя. Другий – зробити життя в місті комфортнішим. Після того, як діти реалізують свій проект в одному з 6 напрямків (навколишнє середовище, медійний напрямок, соціальний, урбаністика та здоровий спосіб життя), розпочнеться відібір до півфіналу. Усі роботи та проекти можна буде переглянути на сайті, а голосуватимуть лайкамиусі охочі. У півфінальній частині по відзнятим відео судитимуть незалежні експерти, а фінал відбуватиметься у вигляді гри.  Приз: або реалізація більш маштабного проекту, або гроші. Найкращі учні поїдуть на стажування закордон.

Навіщо цей проект?

Сьогодні після школи майже всі активні випускники їдуть із малих міст – до обласних центрів, столиці або закордон. Вдома вони не бачать перспективи для розвитку. Щоб розбудувати та покращити власний дім, підліткам не вистачає віри у себе та свої сили. Саме це і хоче змінити “З країни в Україну”

За словами ідейника проекту, активіста, громадського діяча, музиканта Дениса Блощинського: “У процесі виконання проектів учасники отримають потужну програму навчання: робота в команді, критичне мислення, системне мислення, робота з ідеями, проектний менеджмент та комунікації. Всі ті навики, які дуже потребують не лише діти, а і дорослі”.

Слідкувати за розвитком проекту

Записала Оксана Семенік