Минулої неділі Київ приймав International Young Designers Contest – міжнародний конкурс для молодих дизайнерів з Південної та Східної Європи. 13 учасників з 9 європейських країн та журі – з 4 країн світу.
За вечерею в ресторані «Ватра» ми зустрілися з членами журі, аби записати короткі бліц-інтерв’ю: про моду, Київ та, трохи, про їжу.
Джованні Оттонелло, професор, креативний директор Istituto Europeo di Design (Італія)
Мені завжди приємно вертатися в Київ. Я тут, здається, вже вшосте. А, може, й в восьме. В мене тут багато друзів. Зокрема, Ірина Данилевська. Так, я думаю, що можу вважати її своїм добрим другом.
І як змінився Київ, його fashion-індустрія протягом років?
Зміни разючі, зокрема, в тому, як закордоном сприймають українських дизайнерів. За останні 3 роки я бачив в Києві безліч байєрів та представників міжнародних медіа, які пишуть про моду.
Наразі в Києві я спостерігаю чудовий баланс між справді добрим дизайном та доброю комунікацію. Адже без неї неможливо стати комусь цікавим поза межами свої країни.
Багато для цього робить Ірина. І не лише вона, вся індустрія розвивається в цьому напрямку.
А як змінилося саме місто?
Тут красиві люди. Чудовий лайфстайл. Ресторани, де можна провести час. І знову ж люди – вони неймовірні.
Як вам українська кухня?
О, я обожнюю українську кухню. Може, тому що дуже люблю м’ясо та овочі. Щоразу намагаюся відкривати для себе нові страви. Зараз – в Києві, минулого разу, під час Odessa Fashion Week – в Одесі.
До речі, як відрізняється fashion-індустрія в різних містах України?
Одеса та Київ, звісно, різні. Але це не питання про різницю в якості дизайну, скоріше йдеться саме про різницю між локаціями, середовищем.
Як вишукаєте нові таланти?
Весь час і усюди, бо це моя ціль – пошук нових обдарованих людей.
І тут, в Україні, я бачу безліч дизайнерів, з якими мені хотілося б співпрацювати. Світ тісний. І для мене важливо йому показати, що є сенс витрачати гроші на українські, грузинські, японські дизайнерські речі. Як тільки я бачу, щось варте уваги, намагаюся допомогти, презентувати це якомога більшій кількості людей. Я розумію, наскільки важливо вчасно допомогли новому поколінню – адже від цього напряму залежить наше майбутнє.
Джоана Соколовська-Пронобіс, CEO&Founder Fashion Designer Awards (Польща)
Я сьогодні вперше приїхала до Києва. У нас було лише дві години для прогулянки, але я намагалася відчути атмосферу міста. Я дуже вражена архітектурою.
Як атмосфера під час підготовки до фіналу конкурсу?
Фантастична. Особливо коли я спостерігаю, як поводяться молоді, сповнені таланту дизайнери. Вони не у стресі, вони відкриті та креативні. Немає такого відчуття, що вони конкуренти, натомість вони справляють враження чудової команди. Вони підтримують одне одного.
І вони розуміють, що тут і зараз може розпочатися плідне спілкування або дружба. До того ж, сьогодні був важливий день знайомства і розмов учасників з журі. І учасники конкурси в свою чергу здивовані від того, наскільки журі їх підтримує.
Мені взагалі подобається все, що тут відбувається. Я бачу безліч неймовірних молодих людей, без забобонів, вони відкриті до спілкування та з задоволенням обговорюють моду і ще безліч речей.
Я приїхала до Києва з двома дизайнерами з Польщі – Саліною (вона перемогла в національному конкурсі) та з Севастьяном. Вони також відмітили, що атмосфера та організація всього – абсолютно фантастичні.
І дуже важливо, що такі події – це простір для обміну думками та досвідом. В них немає переможених.
Ви щось встигли спробувати з української кухні?
Так, і мені дуже сподобалося. На жаль, я не знаю назву всіх страв, що нам зараз подають – але все дуже смачне. І знову ж таки мені просто подобається цей вечір, можливість їсти, пити вино, говорити про моду та про життя. Це багато чого вартує.
Ю Масуї, скаут LVMH Prize (Японія)
Я в Києві втретє. І мені тут подобається. Особливо те, як в сучасному українському дизайні проявляється повага до традицій: кружева та вишивки. Це те, що може бути справді цікаво світові.
Як вам люди? Атмосфера?
Дуже позитивна. Я вчора їхав і спостерігав за людьми. Бачив пляжі, на яких танцюють люди. Літо. Сонце після дощу. Ніби все місто сповнене радості.
Що ви думаєте про сам конкурс? Наскільки він важливий?
Важливий, зокрема, сам формат. В центрі міста, під відкритим небом. Київ приймає гостей з усього світу, і взагалі ця подія має надати величезний поштовх для того, аби українська мода ставала більш відкритою та інтернаціональною.
Чи подобається вам українська кухня?
Я просто втрачаю розум від неї, чесно. При чому я можу їсти українські страви в будь-яких місцях. Хоча б навіть у «Катюші». Борщ, котлета по-київські – улюблені. Chicken Kyiv – назва, яку впізнають будь-де. Тож коли я роблю пост з цією котлетою, всі точно знають, в якому я місті.
До речі, тут прямо поряд є ресторан Chicken Kyiv.
Так, я знаю. Був там. Дуже вишукане, надзвичайно красиво місце. І, звісно, смачна котлета.
Ірина Данилевська, засновниця UFW
Для будь-якого конкурсу важливі не призи, а створення ком’юніті людей, які дізналися один про одного, аби потім, наприклад, сидячи в Токіо за чашкою кави, можна було б сказати: «Воу. Я Україні бачив такого талановитого хлопця з Чехії».
В «Ватрі» відбулася історична подія: тут були члени журі з 4 країн світу, учасники з 9 країн Європи та партнери звідусіль. І тут відбувалося становлення нової спільноти друзів, які познайомилися в Києві на конкурсі.
Чудово, що все відбулося в форматі такої вечері. Українська кухня– надзвичайна. І це такий самий момент національної культуру, як і мода, мистецтво. І як мода зрозуміла без перекладу, так і гастрономія зрозуміла без перекладу.
Сьогодні був напружений день. Тет-а-тет розмови всіх учасників з членами журі. І як добре, що коли він скінчився, можна просто бути і неформально спілкуватися тут.
Це дає розуміння того, що ми живемо на дуже великій планеті, найпрекрасніше в якій -різноманітність. Ми бачимо 9 різних поглядів на моду, культура та сучасне мистецтво. Наш конкурс цінний саме тим, що завдяки таким подіям ми вчимося сприймати, поважати, симпатизувати чомусь новому.
Це історія про розмаїття. В тому числі, про розмаїття розуміння поняття fashion.
